Начальник управління

СтаніщукСтаніщук Микола Васильович

Вітаємо з днем народження
  • головного спеціаліста районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції  Туліку Іванну Сергіївну
Всі вітання ...
Календар
  • Січень 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Гру    
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031  
  • Правила державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 2013 року

    -

    -

    Ми живемо в період постійних змін та нововведень. Для ефективного цивільного обігу та правопорядку головним принципом для кожного громадянина повинно бути неухильне дотримання норм чинного законодавства, обов’язкових для виконання. На сьогодні для всіх громадян досить актуальними стали питання щодо оформлення прав власності на нерухоме майно. У багатьох виникло та утвердилось відчуття права власності на нерухоме майно, потреба визнання державою цього права та його захисту. Як відомо, виникнення чи перехід права власності на нерухоме майно відбувається внаслідок укладення цивільно-правових договорів купівлі-продажу нерухомого майна, договорів дарування, обміну, або внаслідок спадкування, одержання свідоцтв про право власності на нерухоме майно у випадку новоствореного майна. Наступним важливим кроком є державна реєстрація права власності. Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України «Набуття права власності на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва» та статті 334 Цивільного кодексу України «Момент набуття права власності за договором», а також Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація майна, у тому числі і земельних ділянок, є обов’язковою. Досі повноваження реєстрації права власності на нерухоме майно здійснювали відповідні бюро технічної інвентаризації при реєстрацію права власності на домоволодіння, квартири, нежитлові приміщення та інші об’єкти нерухомого майна, управління держкомзему – при реєстрації права власності на земельні ділянки.

    З 1 січня 2013 року набуває чинності нова процедура державної реєстрації прав. Новий порядок реєстрації прав на нерухомість передбачений Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон), відповідно до якого створено єдину систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка поєднала в собі інформацію про всі об’єкти нерухомого майна, що буде відображатись у Державному реєстрі речових прав. Права, які вже зареєстровані залишаться чинними, а перереєструвати право на нерухоме майно потрібно тільки у випадку, якщо особа буде вчиняти певну дію, а саме: продавати, обмінювати, дарувати, спадкувати тощо.

    Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме  майно -  офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або  припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових  прав  на  нерухоме  майно – єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме  майно,  їх  обтяження,  а також про об’єкти та суб’єктів цих прав.

    Функції державної реєстрації речових прав на нерухоме майно переходять до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної реєстрації прав – Міністерства юстиції та його територіальних управлінь юстиції. Від імені Міністерства юстиції ці функції виконуватимуть Державна реєстраційна служба України та її структурні територіальні підрозділи. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Нотаріус є спеціальним суб’єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

    Пересічні громадяни можуть взяти собі на замітку те, що згідно статті 4 вказаного Закону обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

    1) право власності на нерухоме майно;

    2) право  володіння; право користування (сервітут);  право користування земельною  ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління;  право постійного користування та право оренди земельної  ділянки; право користування  (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими  частинами;  іпотека;  довірче  управління майном;

    3) інші речові права відповідно до закону;

    4) податкова  застава,  предметом  якої є нерухоме майно,  та інші обтяження.

     

    Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» зі змінами, для проведення державної реєстрації прав заявник, суб’єкт права – власник нерухомого майна або його уповноважена особа, подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Міністерство юстиції України. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об’єкта нерухомого майна окремо. Орган державної реєстрації прав приймає заяви про державну реєстрацію в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу їх реєстрації. Вказана дата та час реєстрації заяви є моментом державної реєстрації прав та їх обтяжень. Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита, а також пред’являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу. Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями. Документи, що подані з порушенням вимог, установлених Законом, Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію.

    У випадку відповідності усіх документів державний реєстратор приймає рішення про проведення державної реєстрації, здійснює всі дії, передбачені законодавством та формує витяг, який містить відомості про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав за допомогою Державного реєстру прав та виготовляє його у двох примірниках, крім випадків, передбачених цим Порядком і Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Один примірник витягу державний реєстратор долучає до реєстраційної або облікової справи, а другий примірник орган державної реєстрації надає заінтересованій особі особисто або уповноваженій нею особі.

     

    Отже, варто зазначити, що все нове здається складним, але добре вивчивши основні норми закону, що регулюють дію державного реєстру речових прав, зрозумівши мету його створення та маючи практичні навики роботи ми зможемо без жодних проблем та помилок працювати з вказаним реєстром. Закон впроваджує єдині підходи до визначення моменту виникнення речових прав та усуває подвійність реєстрації, яка існує у зв’язку з необхідністю реєстрації окремо правочинів та права власності на нерухоме майно. Багато науковців, теоретиків та практиків впродовж тривалого періоду розробляли основні принципи дії, сферу застосування єдиної бази даних про речові права та їх обтяжень, а ми маємо вивчити та дотримуватись нових правил, встановлених законом.

    -

    Приватний нотаріус

    Івано-Франківського

    міського нотаріального округу

    Сопків З.І.