Начальник управління

Гайда

в.о. начальника управління

Гайда Андрій Ігорович

Вітаємо з днем народження
  • головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції  Панкевич Тетяну Володимирівну
Всі вітання ...
Календар
  • Квітень 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Бер    
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    30  
  • Консультує Міністр юстиції!

    Міністр

     

    Незабаром травневі свята, хочемо з родиної поїхати на відпочинок за кордон. Підкажіть, будь ласка, як оформити закордонний паспорт для дітей?

    Іванна Радимишлєва

    Які закордонні паспорти зараз видають?

    Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

     

    Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?

    •          До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

    •          До центрів надання адміністративних послуг;

    •          До державного підприємства «Документ»;

    •          До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

    У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

    •          Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

    •          Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

    •          Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

     

    Які необхідно зібрати документи?

    1.         Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

    2.         Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

    3.         Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

    4.         Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

    5.         У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

    При замовленні другого закордонного паспорта обов’язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

     

    Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    1.         Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

    2.         Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

    У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

    У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

    •          свідоцтва про смерть другого з батьків;

    •          рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

    •          довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

    •          оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

    Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

     

    Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    Залежить від строку виготовлення.

    Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

    Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

    Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

    Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

     

    Де забрати готовий паспорт?

    Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

    Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

    Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

    Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

     

    Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?

    • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

    З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

    • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
    • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

     

    Коли доведеться отримувати новий паспорт?

    Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

     

     

     

    Павле Дмитровичу,  скажіть, як можна швидко ліквідувати ФОП? Куди звертатися, що потрібно?

    Сергій Іллєнко

    Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?

    Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати :

    • виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
    • нотаріуси;
    • акредитовані суб’єкти.

    Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

    Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

    Які підстави для проведення державної реєстрації?

    Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

    • документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
    • судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
    • рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

    Яка форма подання документів для державної реєстрації?

    1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
    2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .

    Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.

    Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

    Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

    Які документи потрібно?

    1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);

    2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою – у разі припинення у зв’язку зі смертю;

    3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;

    4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

     

    Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?

    За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця справлення плати не передбачено.

    Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток –вихідні та святкові дні.

    Що робити після реєстрації?

    Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

    Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

     

    Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми “ліквідаційна”, де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

     

    Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.

     

    Пане міністре, розкажіть, будь ласка, які документи мають бути в мене як у власника земельного паю сільськогосподарського призначення, і кому я маю право передавати свою землю в оренду?

    Іван Вернигора

    Перед тим, як підписувати договір оренди, Ви маєте переконатися, чи є у Вас документи, які підтверджують право власності на земельну діяльну. Без таких документів, Ви не зможете передати землю в оренду.

    Які документи посвідчують право власності на землю?

    Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю, або ж державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Ділянки, які оформлювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    Хто може орендувати Вашу ділянку?

    Другим важливим питанням договірних відносин є вибір орендаря.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    -        районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

    -        сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

    -        громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений письмовий договір оренди землі сільськогосподарського призначення. Цей документ обов’язково підлягає державній реєстрації.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо передачі землі у оренду?

    Відділ з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, 11 тел.(0342) 55-19-98).

    Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування).  У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

    1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

    2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

    3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

     

    Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

    Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

    • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

    • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

    • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

    • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

    • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

    Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

    Як виглядає клопотання?

    У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

    До клопотання додаються:

    1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

    2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

    3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

    Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

    Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

    Що може бути підставою для відмови?

    Лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

    Як проходить відведення земельної ділянки?

    У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

    Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

    Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об’єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

    Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

    Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи).

    Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

    Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

    Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

    1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

    2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

    3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

    Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

    Як провести затвердження проекту землеустрою?

    Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

    Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

    Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

    Які документи потрібні:

    1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

    2) документ, що посвідчує особу;

    3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

    4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

    5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

     

    Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

     

    Хто має право на допомогу?

    Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

    Куди звернутися?

    До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

    Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/) з використанням електронного цифрового підпису)

    Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

    Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

    Які документи потрібні?

    Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред’явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:

    1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”);
    2. копію свідоцтва про народження дитини;
    3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
    4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

    Який розмір допомоги?

    Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

    Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

    Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

    Чи можуть батьків позбавити допомоги?

    Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

    -        позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

    -        відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

    -        нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

    -        відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

    -        тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;

    -        припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

    -        перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

    -        усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

    -        смерті дитини;

    -        смерті отримувача допомоги;

    Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

    Таке рішення приймається безповоротно?

    Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

    Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

    Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об’єднаної територіальної громади.

    У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

    Також у випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

     

     

     

     

     

     

    Павле Дмитровичу, вирішили з чоловіком розлучитися. Маємо двох діток. Скажіть, для того, щоб я могла отримувати аліменти на дітей, треба звертатися до суду, чи можна якось визначитися без цього?

    Ганна Іванчук

    Що треба зробити для виплати аліментів?

    Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину в розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

    Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії на підставі заяви одного з батьків.

    На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані й тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

    Чи потрібно підписувати якісь папери?

    Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.

    Договір укладається у письмовій формі та  посвідчується нотаріально.

    У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    У яких випадках слід звертатися до суду?

    У разі неможливості досягнення між батьками домовленості про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

    Яким може бути розмір аліментів?

    Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

    -         на 1 дитину – однієї чверті,

    -         на 2 дітей – однієї третини,

    -         на 3 і більше дітей – половини заробітку платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

    Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації. Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

    Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    У 2018 році прожитковий мінімум на дітей становить:

    віком до 6 років:
    • з 1 січня 2018 року - 1492 гривень,
    • з 1 липня - 1559 гривень,
    • з 1 грудня - 1626 гривні;
    віком від 6 до 18 років:
    • з 1 січня 2018 року - 1860 гривень,
    • з 1 липня - 1944 гривень,
    • з 1 грудня - 2027 гривень.

    Чи є можливість змінити розмір аліментів?

    Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за домовленістю між батьками або за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

    За яких умов можливе дострокове припинення виплати аліментів?

    За домовленістю між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини в зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

    Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Управління державної виконавчої служби  Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Галицька,45, тел. (0342)51-11-91).

     

     

     

     

    Пане Міністре, звільнився з попереднього місця роботи і вже півроку не можу домогтися, щоб мені виплатили заробітну плату за останній місяць роботи. Що робити в такому випадку?

     

    Іван Войтенко

     

    Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

    При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

     

    Що робити, якщо не дійшли згоди?

    Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

    •          в позасудовому порядку;

    •          в судовому порядку.

     

    Як вирішити спір у позасудовому порядку?

    Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

    Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

    Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

     

    Чи можна оскаржити рішення комісії?

    У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

     

    Чи довго чекати виконання рішення комісії?

    Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

    У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

    На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

    Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

    Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

    •          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

    •          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

     

    Яка процедура в рамках наказного провадження?

    Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

    Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

    Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

     

    Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

    Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

    перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

    підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

    При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

     

    Як довго чекати рішення?

    У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

    Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

    На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

    Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

    Позивачі звільняються від сплати судового збору.

    Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

    Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

    Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

    У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

    При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

    Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

    Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

    Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

    Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

    У разі виникнення питань звертайтеся до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська,11,  тел. (0342) 55-24-63).

     

     

     

     

     

     

    Павле Дмитровичу, вітаю Вас! Ми з моїм коханим вже майже 4 роки живемо разом, у нас вже з’явилася чудова донечка Софійка, але офіційного ще не одружені. Під час пологів скористалися послугою з отримання документів малюка в лікарні. Це було дуже зручно. Тепер от хочемо одружитися за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

    Світлана Тереля

     

    Хто має право вступати в шлюб?

    Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.

    А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

     

    Хто проводить цю процедуру?

    Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

     

    Яка процедура подачі документів?

    Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

    При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

     

    Які документи потрібні?

    Заява за встановленою формою.

    Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

    Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

    Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

     

    Які ще формальності мають бути дотриманими?

    За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

    Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати  факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

    Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

    З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

     

    Як скористатися цією послугою?

    Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

    Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

     

    Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

    Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – minjust.gov.ua

    Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!