Начальник управління

Гайда

в.о. начальника управління

Гайда Андрій Ігорович

Вітаємо з днем народження
  • спеціаліста I категорії відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м.Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції   Німчук Оксану Михайлівну
  • начальника відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції  Жигалюка Івана Васильовича
  • начальника відділу кадрової роботи та державної служби головного управління юстиції  Цюрпіту Марію Григорівну
Всі вітання ...
Календар
  • Червень 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Тра    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930  
  • Консультує Міністр юстиції!

    Міністр

     

    Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

    Іван Степанюк

     

     

    Кому надається допомога по безробіттю?

    Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

    На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

    Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

    Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

    Посилання ви зараз бачите на екрані.

    Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

    Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

    -         до 2 років – 50 відсотків;

    -         від 2 до 6 років – 55 відсотків;

    -         від 6 до 10 років – 60 відсотків;

    -         понад 10 років – 70 відсотків.

    -         мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

    Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

    -         перші 90 календарних днів – 100 відсотків;

    -         протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;

    -         у подальшому – 70 відсотків.

    Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

    Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня – 1841 гривня).

    Який строк надання допомоги по безробіттю?

    Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

    А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби – 180 календарних днів.

    Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

    Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

    Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

    1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

    2) встановлення факту зайнятості особи;

    3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

    4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

    У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

    Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

     

     

     

     

     

     

    Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?

    Олена Михайлок

    Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

    Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

    Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

    1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

    2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

    3) жорстоко поводяться з дитиною;

    4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

    5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

    6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

    Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

    Для позбавлення батьківських прав необхідно:

    ® встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

    ® звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов’язків;

    ® звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

     

    Хто може звернутися до суду?

    Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

    1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
    2. закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
    3. органу опіки та піклування;
    4. прокурора;
    5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

    Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

    При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

    Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

    1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

    2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

    3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;

    4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

    5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;

    6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

    7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

    Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

    Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

    Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін.

    Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров’я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Громадська приймальня Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші 15а.

    
    

     

     

     

     

     

    Павле Дмитровичу, моя дружина за місяць має народити. Підкажіть, яка процедура реєстрації дитини після народження і на що треба звернути особливу увагу?

    Іван Трофименко

     

    Що потрібно зробити після народження дитини?

    Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

    Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

    Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

     

    Як визначається походження дитини?

    Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини.

    Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

    При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

     

    Які документи потрібні для реєстрації народження?

    Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

    -          паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;

    -          документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров’я;

    -         паспорти батьків або одного з них;

    -         документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері)

    -         За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

     

    Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

    При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

    Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

    Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

    По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

    Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

     

    Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

    З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

    Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

     

    Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

    За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

     

    Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

    Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

     

     

     

     

     

     

     

     

    Пане Міністре, доброго дня! Я плачу чималі гроші на дитину. Їх більш ніж вистачає на дитину. Тепер ще й кажуть, що мене примусять платити ще більше, бо збільшиться розмір аліментів. Я й так не зовсім розумію, куди моя колишня їх витрачає і чи на дитину вони йдуть. А тепер, що виходить, вона житиме за мій рахунок?

    Степан Любенчук

     

    Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

    У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.

    Запропоновані новели були напрацьовані за результатами реалізації першого пакету змін, які почали діяти в лютому. Ми виявили додаткові шпарини, якими користуються горе-батьки – як татусі, так і матері –  щоб не забезпечувати власних дітей.

    Дійсно, з одного боку другий пакет робить життя боржників зі сплати аліментів ще складнішим. З іншого боку – ми  посилюємо захист матеріального стану дитини та вводимо реальну систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

    Ось кілька основних новацій прийнятих законопроектів:

    -        Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).

    -        Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.

    -        Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.

    -        Обов’язок засуджених до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, працювати на місцях і роботах, визначених адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

    -        Особи, які можуть бути членами Кабінету Міністрів України, заступниками міністра, громадяни України, які бажають займати посади державної служби категорії «А» або «Б», а також які матимуть намір зареєструватися кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатами на посади сільського, селищного, міського голови, старости, подаватимуть заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад шість місяців.

    -        Звільнення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» або «Б», депутатів місцевих рад (за рішенням відповідних рад) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 12 місяців.

    -        Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.

    -        Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

    -        Запровадження мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

    -        Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.

    -        Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

     

    Чи не призведе зростання аліментів до збагачення того з батьків, з ким живе дитина?

    Хочу одразу сказати, що вже в день голосування почали з’являтися різного роду міфи й «страшилки». Вони мають одну мету – задурити людям голови і примусити їх повірити, що ці законопроекти – це щось страшне. А значить – домогтися неприйняття даного пакету ініціатив.

    Наголошую, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо.

    Я постійно чую, що збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання. Це – неправда.

    Так, ми пропонуємо запровадити мінімальний рекомендований розмір аліментів, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (зокрема, з 1 січня 2018 року для дітей віком від 6 до 18 років цей розмір становить 1860 грн.), який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. На сьогодні мінімальний розмір аліментів становить близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень?

    Ми піднімаємо лише рекомендований розмір аліментів для дитини. Всі, хто платили достатні для утримання малюка суми, не відчують цього підвищення.

    З іншого боку – нині цільове використання сплачених аліментів перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою (відповідно до статті 186 Сімейного кодексу).

    Зараз ця процедура недосконала. Ми врахували це в законопроектах і пропонуємо вдосконалити існуючі підходи та прописати чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

    Які ще міфи розповсюджуються?

    Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

    Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

    Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

    Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

    Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

     

     

     

     

     

     

    Доброго дня, хочу задати питання Міністру юстиції Павлу Петренку. Скажіть будь-ласка, зараз багато говорять, що закони, якими захищають дітей, зроблять так, що за будь-які борги будуть арештовувати рахунки. Я приватна особа-підприємець, в мене є невеликий спірний борг за комуналку. Зараз ми з ним розбираємося. Чи можуть мені за нього арештувати рахунки і зупинити весь бізнес?

    В’ячеслав Кирдей

     

    Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

    15 травня Верховна Рада підтримала у першому читанні другий пакет законів у рамках ініціативи Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває. Зміни роблять законодавство ще жорсткішим до боржників зі сплати аліментів, посилюють захист матеріального стану дитини та вводять систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

    Основні новації прийнятих законопроектів:

    -        Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).

    -        Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.

    -        Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.

    -        Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів.

    -        Українці, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців.

    -        Звільнення чиновників, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше 12 місяців.

    -        Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.

    -        Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

    -        Збільшення рівня мінімального утримання дитини тим з батьків, хто не проживає з родиною.

    -        Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.

    -        Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

     

    За що будуть арештовувати кошти?

    Одразу після голосування почали з’являтися міфи, покликані залякати громадян, показати запропоновані новели у невигідному світлі та зробити усе можливе, що ініціативи, спрямовані на захист дітей, не були прийняті.

    Хочу наголосити, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо. А всі ті міфи, які поширюють наші опоненти і горе-батьки, які не бажають платити аліментів власним дітям, є вигадкою. Вони не мають нічого спільного з реальністю.

    Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

    Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

     

    Які ще міфи розповсюджуються?

    Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

    Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

    Наступний міф: збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання.

    Перш за все, прошу звернути увагу на те, що цільове використання сплачених аліментів на сьогодні перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою відповідно до статті 186 Сімейного кодексу.

    Ми пропонуємо вдосконалити цю статтю та прописати ще чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

    З іншого боку, ми пропонуємо підняти мінімальну суму аліментів. Нині це близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба потратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень.

    Ще одна брехня – в тюрму саджатимуть всіх розлучених батьків, навіть добросовісних платників. Це ще одна нісенітниця, адже кримінальна відповідальність застосовуватиметься лише до батьків – чоловіка або жінки – які злісно ухиляються від суспільно корисних робіт.

    Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

    Наступний міф – виїзд дитини за кордон строком до 1 місяця без дозволу боржника сприятиме протиправному вивезенню дитини за межі країни. Насправді ж статистика свідчить: викрадення дітей та вивезення їх за кордон – вкрай рідкісне явище. За 10 років Міністерством юстиції направлено 153 заяви про повернення дитини в Україну. Це – 15 випадків щороку або 1 випадок за місяць.

    Ця норма навпаки має істотні позитиви: сотні тисяч дітей, які проживають в неповних сім’ях, зможуть безперешкодно їздити на оздоровлення, змагання, відпочинок, а другий з батьків зможе уникнути шантажу та маніпуляцій.

     

     

    Добрий день, Павле Дмитровичу! Влітку збираємося всією сім’єю вперше поїхати відпочивати за кордон. У мене й чоловіка паспорти є, але я чула, що треба ще й паспорт на дитину. Скажіть, чи треба його робити і куди звернутися?

    Наталка Гетьман

    Які закордонні паспорти зараз видають?

    Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

     

    Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?

    •          До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

    •          До центрів надання адміністративних послуг;

    •          До державного підприємства «Документ»;

    •          До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

    У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

    •          Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

    •          Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

    •          Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

     

    Які необхідно зібрати документи?

    1.         Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

    2.         Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

    3.         Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

    4.         Індивідуальний податковий номер (ідентифікаційний код).

    5.         Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

    6.         У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

    При замовленні другого закордонного паспорта обов’язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

     

    Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    1.         Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

    2.         Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

    У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

    У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

    •          свідоцтва про смерть другого з батьків;

    •          рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

    •          довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

    •          оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

    Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

     

    Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    Залежить від строку виготовлення.

    Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

    Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

    Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

    Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

     

    Де забрати готовий паспорт?

    Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

    Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

    Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

    Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

     

    Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?

    • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

    З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

    • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
    • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

     

    Коли доведеться отримувати новий паспорт?

    Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

     

     

     

     

     

     

    Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати

    Доброго дня пане Міністре! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Як мені поступити в такому випадку?

    Олександр Раєвський

    Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

    При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

     

    Що робити, якщо не дійшли згоди?

    Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

    •             в позасудовому порядку;

    •             в судовому порядку.

     

    Як вирішити спір у позасудовому порядку?

    Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

    Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

    Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

     

    Чи можна оскаржити рішення комісії?

    У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

     

    Чи довго чекати виконання рішення комісії?

    Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

    У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

    На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

    Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

    Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

    •             наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

    •             позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

     

    Яка процедура в рамках наказного провадження?

    Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

    Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

    Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

     

    Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

    Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

    перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

    підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

    При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

     

    Як довго чекати рішення?

    У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

    Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

    На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

    Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

    Позивачі звільняються від сплати судового збору.

    Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

    Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

    Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

    У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

    При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

     

    Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

    Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

    Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної платии.

     

    Пане Міністре, у мене є пай, який я хочу здати в оренду фермеру. Роз’ясніть, будь ласка, як це зробити,  що робити, щоб не стати жертвою рейдерів?

    Степан Іваненко

    Які документи підтверджують право власності на землю?

    Щоб передати землю в оренду Ви повинні мати документ, який підтверджує, що Ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Які вимоги ставляться до орендаря?                                                

    Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    -        державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;

    -        сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;

    -        громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.

    Як має виглядати договір?

    Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:

    -        об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

    -        строк дії договору оренди;

    -        орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

    Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.

    Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.

    За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.

    Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?

    Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

    Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?

    Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

    Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

    Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

    Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?

    Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.

    Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?

    Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб’єкти.

    Скільки коштує така процедура?

    Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.

    Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

    Де отримати додаткову консультацію з цих питань?

    Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Василіянок, 6, тел. (0342) 75-12-19).

     

     

     

    Добрий день! Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?

    Олег Квет

    Хто має право на приватизацію?

    Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

    Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

    Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

    Які об’єкти не підлягають приватизації?

    1. квартири-музеї;
    2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
    3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

    Як можна приватизувати житло?

    Приватизація здійснюється шляхом:

    • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю;
    • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

    Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

    Куди звернутися для приватизації?

    Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

    Які потрібно зібрати документи?

    1. оформлена заява на приватизацію;
    2. копія документа, що посвідчує особу;
    3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
    4. довідка про склад сім’ї та займані приміщення;
    5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
    6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
    7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
    8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.

     

    Кому може бути відмовлено у приватизації?

    Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

    Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

    Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

    -        повністю використали житлові чеки;

    -        проживають у приміщенні, яке має статус службового;

    -        проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

    -        проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом;

    -        мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

    -        потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз;

    -        проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.

    Чи можна оскаржити відмову?

    Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

    Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

    Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім’ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

    Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

    Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

     

     

     

    Незабаром травневі свята, хочемо з родиної поїхати на відпочинок за кордон. Підкажіть, будь ласка, як оформити закордонний паспорт для дітей?

    Іванна Радимишлєва

    Які закордонні паспорти зараз видають?

    Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

     

    Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?

    •          До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

    •          До центрів надання адміністративних послуг;

    •          До державного підприємства «Документ»;

    •          До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

    У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

    •          Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

    •          Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

    •          Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

     

    Які необхідно зібрати документи?

    1.         Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

    2.         Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

    3.         Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

    4.         Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

    5.         У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

    При замовленні другого закордонного паспорта обов’язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

     

    Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    1.         Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

    2.         Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

    У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

    У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

    •          свідоцтва про смерть другого з батьків;

    •          рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

    •          довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

    •          оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

    Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

     

    Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    Залежить від строку виготовлення.

    Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

    Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

    Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

    Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

     

    Де забрати готовий паспорт?

    Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

    Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

    Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

    Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

     

    Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?

    • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

    З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

    • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
    • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

     

    Коли доведеться отримувати новий паспорт?

    Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

     

     

     

    Павле Дмитровичу,  скажіть, як можна швидко ліквідувати ФОП? Куди звертатися, що потрібно?

    Сергій Іллєнко

    Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?

    Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати :

    • виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
    • нотаріуси;
    • акредитовані суб’єкти.

    Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

    Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

    Які підстави для проведення державної реєстрації?

    Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

    • документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
    • судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
    • рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

    Яка форма подання документів для державної реєстрації?

    1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
    2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .

    Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.

    Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

    Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

    Які документи потрібно?

    1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);

    2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою – у разі припинення у зв’язку зі смертю;

    3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;

    4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

     

    Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?

    За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця справлення плати не передбачено.

    Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток –вихідні та святкові дні.

    Що робити після реєстрації?

    Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

    Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

     

    Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми “ліквідаційна”, де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

     

    Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.

     

    Пане міністре, розкажіть, будь ласка, які документи мають бути в мене як у власника земельного паю сільськогосподарського призначення, і кому я маю право передавати свою землю в оренду?

    Іван Вернигора

    Перед тим, як підписувати договір оренди, Ви маєте переконатися, чи є у Вас документи, які підтверджують право власності на земельну діяльну. Без таких документів, Ви не зможете передати землю в оренду.

    Які документи посвідчують право власності на землю?

    Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю, або ж державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Ділянки, які оформлювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    Хто може орендувати Вашу ділянку?

    Другим важливим питанням договірних відносин є вибір орендаря.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    -        районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

    -        сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

    -        громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений письмовий договір оренди землі сільськогосподарського призначення. Цей документ обов’язково підлягає державній реєстрації.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо передачі землі у оренду?

    Відділ з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, 11 тел.(0342) 55-19-98).

    Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування).  У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

    1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

    2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

    3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

     

    Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

    Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

    • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

    • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

    • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

    • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

    • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

    Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

    Як виглядає клопотання?

    У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

    До клопотання додаються:

    1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

    2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

    3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

    Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

    Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

    Що може бути підставою для відмови?

    Лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

    Як проходить відведення земельної ділянки?

    У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

    Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

    Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об’єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

    Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

    Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи).

    Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

    Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

    Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

    1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

    2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

    3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

    Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

    Як провести затвердження проекту землеустрою?

    Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

    Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

    Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

    Які документи потрібні:

    1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

    2) документ, що посвідчує особу;

    3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

    4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

    5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

     

    Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

     

    Хто має право на допомогу?

    Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

    Куди звернутися?

    До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

    Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/) з використанням електронного цифрового підпису)

    Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

    Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

    Які документи потрібні?

    Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред’явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:

    1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”);
    2. копію свідоцтва про народження дитини;
    3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
    4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

    Який розмір допомоги?

    Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

    Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

    Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

    Чи можуть батьків позбавити допомоги?

    Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

    -        позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

    -        відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

    -        нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

    -        відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

    -        тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;

    -        припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

    -        перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

    -        усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

    -        смерті дитини;

    -        смерті отримувача допомоги;

    Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

    Таке рішення приймається безповоротно?

    Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

    Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

    Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об’єднаної територіальної громади.

    У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

    Також у випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

     

     

     

     

     

     

    Павле Дмитровичу, вирішили з чоловіком розлучитися. Маємо двох діток. Скажіть, для того, щоб я могла отримувати аліменти на дітей, треба звертатися до суду, чи можна якось визначитися без цього?

    Ганна Іванчук

    Що треба зробити для виплати аліментів?

    Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину в розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

    Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії на підставі заяви одного з батьків.

    На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані й тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

    Чи потрібно підписувати якісь папери?

    Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.

    Договір укладається у письмовій формі та  посвідчується нотаріально.

    У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    У яких випадках слід звертатися до суду?

    У разі неможливості досягнення між батьками домовленості про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

    Яким може бути розмір аліментів?

    Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

    -         на 1 дитину – однієї чверті,

    -         на 2 дітей – однієї третини,

    -         на 3 і більше дітей – половини заробітку платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

    Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації. Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

    Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    У 2018 році прожитковий мінімум на дітей становить:

    віком до 6 років:
    • з 1 січня 2018 року - 1492 гривень,
    • з 1 липня - 1559 гривень,
    • з 1 грудня - 1626 гривні;
    віком від 6 до 18 років:
    • з 1 січня 2018 року - 1860 гривень,
    • з 1 липня - 1944 гривень,
    • з 1 грудня - 2027 гривень.

    Чи є можливість змінити розмір аліментів?

    Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за домовленістю між батьками або за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

    За яких умов можливе дострокове припинення виплати аліментів?

    За домовленістю між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини в зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

    Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Управління державної виконавчої служби  Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Галицька,45, тел. (0342)51-11-91).

     

     

     

     

    Пане Міністре, звільнився з попереднього місця роботи і вже півроку не можу домогтися, щоб мені виплатили заробітну плату за останній місяць роботи. Що робити в такому випадку?

     

    Іван Войтенко

     

    Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

    При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

     

    Що робити, якщо не дійшли згоди?

    Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

    •          в позасудовому порядку;

    •          в судовому порядку.

     

    Як вирішити спір у позасудовому порядку?

    Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

    Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

    Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

     

    Чи можна оскаржити рішення комісії?

    У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

     

    Чи довго чекати виконання рішення комісії?

    Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

    У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

    На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

    Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

    Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

    •          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

    •          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

     

    Яка процедура в рамках наказного провадження?

    Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

    Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

    Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

     

    Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

    Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

    перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

    підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

    При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

     

    Як довго чекати рішення?

    У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

    Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

    На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

    Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

    Позивачі звільняються від сплати судового збору.

    Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

    Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

    Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

    У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

    При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

    Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

    Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

    Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

    Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

    У разі виникнення питань звертайтеся до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська,11,  тел. (0342) 55-24-63).

     

     

     

     

     

     

    Павле Дмитровичу, вітаю Вас! Ми з моїм коханим вже майже 4 роки живемо разом, у нас вже з’явилася чудова донечка Софійка, але офіційного ще не одружені. Під час пологів скористалися послугою з отримання документів малюка в лікарні. Це було дуже зручно. Тепер от хочемо одружитися за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

    Світлана Тереля

     

    Хто має право вступати в шлюб?

    Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.

    А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

     

    Хто проводить цю процедуру?

    Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

     

    Яка процедура подачі документів?

    Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

    При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

     

    Які документи потрібні?

    Заява за встановленою формою.

    Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

    Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

    Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

     

    Які ще формальності мають бути дотриманими?

    За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

    Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати  факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

    Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

    З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

     

    Як скористатися цією послугою?

    Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

    Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

     

    Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

    Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – minjust.gov.ua

    Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!